Географія, 19 травня, 8 клас

Географія, 19 травня

8 клас

Етнічний склад. Особливості зайнятості населення свого регіону

Якщо розглядати етнічний склад Тернопільської області, то спершу слід зрозуміти яким чином він формувався. Найбільші зміни у етнічному складі населення відбулися у ХХ ст. під впливом історико-політичних чинників (Перша і Друга світові війни, перебування регіону у складі СРСР (1939-1991рр.) і незалежної Української держави (з 1991р.), соціально-економічних чинників, що зумовлювали значні потоки мігрантів на території краю та ін.

Аж до Другої світової війни зменшення частки українського етносу компенсувалося збільшенням частки представників державницьких націй – німецької, польської, а також єврейської. Аграрне перенаселення краю зумовило масовий виїзд селян (переважно українців) за кордон, особливо до Канади, США, та Аргентини.

Масове знищення жителів краю відбулося у роки Другої світової війни. Втрати понесло все населення, а особливо українці та євреї. Зміна етнічного складу відбулася і внаслідок масової депортації поляків з регіону на територію Польщі, виселення так званих “куркулів” та оунівців у північні і східні райони СРСР, збільшення частки російського етносу для відбудови господарства Тернопільської області у післявоєнний період.

На зміну етнічного складу населення регіону у середині та кінці ХХ ст. мали вплив переважно міграційні процеси. Особливо змінився етнічний склад міських поселень, що швидко розвивалися за рахунок мігрантів із сільської місцевості (переважно українців) і мігрантів із усіх республік колишнього СРСР (спеціалісти різних галузей господарства)[ 1, ст.59]

Звідси стає зрозуміло, що саме значна частка українців постраждали під Другої світової війни, шляхом масових репресій, депортацій, виселення в Сибір. Це все спонукало до міграції українців в інші країни, що в й поєднанні з вищенаведеним мало найбільший вплив на демографічну ситуацію регіону.

Якщо говорити за сучасний період, то згідно із переписом 2001 року на території Тернопільської області проживало 1 млн. 142,4 тис.осіб. Серед них проживають представники 85 національностей та народностей [10]. Найчисельніші з них подані в таблиці 2.

Таблиця 2. Національний склад населення Тернопільської області згідно із переписом 2001 року.

Національність	Кількість осіб, тис.	Кількість осіб 2001 року, %	Кількість осіб 1989 року, %
Українці	1113, 5	97,8	96, 8
Росіяни	14,2	1,2	2,3
Поляки	3,9	0,3	0,6
Білоруси	1,0	0,1	0,1
Інші національності	5,9	0,6	0,2

Варто зазначити, що на території області проживає 97,8% українців, що є найбільшою часткою серед інших областей, їх частка дещо збільшилась порівняно з 1989р. (на 1,04%). Також можна прослідкувати, що в період з 1989-2001 рр. зменшилась лише кількість поляків та невеликій мірі росіян, відповідно з 0,6 до 0,3%, та росіян з 2,3 до 1,2%, представників інших національностей (чехів, німців, молдован та інших) зросла із 0,2% до 5,9, стабільна кількість залишилась лише білорусів – 0,1%. Розширення етнічної структури населення відбулося через присутність тут вихідців з європейських держав (турки, албанці, голландці, іспанці, курди та ін.), Америки (американці), Азії (пакистанці, афганці, народи Індії), Росії (чеченці, лезгини, інгуші, абхазці та ін..);частка їх – 2,2% від населення області.

Відповідно, ми можемо зробити висновок, що з проголошенням незалежності на території Тернопільської області поступово збільшувалась кількість представників різних національностей, завдяки значним потокам мігрантів на територію області.

Тепер перейдемо до аналізу найбільш чисельних етнічних меншин на території Тернопільської області, в ході аналізу будемо намагатися зрозуміти причини її появи на території області, діяльність її представників (культурна, політична), взаємодія з титульним етносом, тобто з українцями.

Росіяни

Цілком зрозуміло, що етнічний склад Тернопільської області складався під впливом асиміляційних та міграційних процесів, що зумовлювало ряд проблем у взаємодії між представниками різних національностей. Так історично склалося що за Радянського Союзу на територію області заселяли росіян, які мали суспільний статус переважно міських жителів, і визначався високою часткою серед них службовців (53,3% ), а серед українців та поляків переважали колгоспники та робітники.

Таким чином, стає зрозуміло, що тодішнє становище росіян на території України, так і на території Тернопільської області було привілейованим, оскільки їм віддавалися більшість службових місць, надавались кращі умови життя та інше. Вони брали активну участь в політиці регіону, адже їх основне завдання було стежити за українським населенням, та відповідно звітуючи представникам Комуністичної партії виконувати надані ними вказівки.

На сучасному етапі, становище росіян не таке привілейоване як було при СРСР, і це пов’язано не лише із його розпадом, а й з тим, що між росіянами та іншими представниками етнічних меншин в порівнянні з українцями збільшилася етнічна однорідність, тобто при взаємодії вони не відчувають особливих етнічних відмінностей, що особливо притаманно сільському населенню. Відповідно, така ситуація лише сприяє мирному співіснуванню росіян з іншими етнічними меншинами.

Поляки

Слід зазначити, що українсько-польські відносини були найбільш плідними. В різні періоди вони переходили від повного порозуміння та взаємодопомоги до взаємонесприйняття та взаємопоборювання. Саме останні, як показує практика, вели до взаємопослаблення, в результаті чого обидва народи потрапляли в залежність від третіх сторін. Якщо говорити пеза причини появи їх на території Тернопільської області, то відповідь є очевидною. Протягом чималого періоду Західна Україна перебувала під владою Речі посполитої, а пізніше і самої Польщі, тому наявність на території області польського населення є цілком очевидним, тим більше вона сусідня країна.

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, в Тернопільській області проживають представники 51 національності. Після українців та росіян третю сходинку займають поляки – 3856 чоловік [10].

Якщо провести паралель з попереднім переписом населення 1989 року, то кількість поляк скоротилася на 42%, а їх загальна частка від кількості населння області складає 0,33%. В сільській місцевості проживає – 1825 чоловік польської національності .

На Тернопільщині з 1995 року діє польське культурно-освітнє товариство. Очолив його Генріх Стронський. На Кременеччині досить-таки активним є Товариство відродження польської культури ім. Ю. Словацького, яке зареєстроване ще у 1992 році, а на Чортківщині з 1994 року працює польсько-українське товариство.Цікавим є той факт, що у Підволочиському районі за даними того самого перепису населення проживає 1660 поляків [9, ст. 58]. Це майже половина усіх поляків області, але й досі вони не змогли організувати свого національного товариства.

Можливо, частково відповідь на цей факт дають такі цифри. Лише 8,6 % поляків Тернопільщини вважають рідною польську мову, що свідчить про високий рівень асиміляції. Українську за рідну сприймають 90,2% поляків. Відповідно, можна зробити висновок, що як і в росіян у поляків висока етнічна спорідненість з іншим меншинами. Яскравим прикладом якої є те, що протягом останніх років в Тернопільській області не було зафіксовано жодного міжетнічного конфлікту між поляками.

Але, все ж таки велика кількість поляків виїхала з області. Причинамо цього насамперед є економічний фактор, через який значна кількість поляків подалася на заробітки за кордон. Ще однією причиною є те, що через географічну близькість та наявність ще не втрачених родинних зв’язків послугували сприятливим грунтом для переселення поляків на історичну батьківщину, оскільки та стала членом Європейського Союзу, який відкрив Польщі двері у Європу, що немаловажливо.

Поляки Тернопільщини постійно контактують з історичною батьківщиною, адже між Україною та Польщею було запроваджено безвізовий режим. Так, у 2001 році делегація поляків від області брала участь у другому з’їзді “Полонія світу”, що проходив у Польщі.

У Тернопільській області поляки мають усі можливості для розвитку своєї культури. В Національному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка на факультеті іноземних мов студенти опановують польську мову та літературу.

Тут разом з поляками навчаються й українські студенти. При культурно-освітньому товаристві в місті Тернополі діє недільна школа, де учні вивчають польську мову. За цей час введено вивчення польської мови, як другої іноземної, у Тернопільській гімназії № 1 та у ЗОШ № 5 м.Тернополя.

У Кременецькому педагогічному коледжі ім. Т. Шевченка та ЗОШ № 3 м. Кременця в навчальну програму введені уроки польської мови. Польська мова вивчається у Бучацькій ЗОШ № 1 та Чортківській ЗОШ № 6 (по неділях). На базі Монастириської загальноосвітньої школи діє два факультативи з вивчення

польської мови.

У травні 1999 року проведено обласний семінар працівників недільних шкіл з питань викладання польської мови, а в грудні у Гусятинському районі проведено семінар учителів-психологів “Про роботу з дітьми з числа національних меншин” [9, ст. 49].

Також слід зазначити, що на території Тернопільської області зареєстровано 86 об’єднань римо-католицької церкви [12]. Відповідно, основною масо парафіян римо-католицької церкви є представники польської меншини, які проживають в Тернопільській області.

При Тернопільській обласній державній адміністрації створено раду представників національно-культурних товариств, до якої входить голова польського обласного культурно-освітнього товариства.

Відповідно цією радою було складено програму для покращення життя польської меншини, що показує, настільки влада зацікавлена у збережені мирних відносин з ними, та покращення їх умов проживання на території Тернопільської області.

До створеної ними програми входить:

1) створити при польському культурно освітньому товаристві Тернопільської області Центр польської культури;

2) організувати відзначення в області 195-ої річниці від дня народження класика польської літератури, уродженця міста Кременець Юліуша Словацького;

3) організувати обмін виставками декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва між музеями області та музеями Польщі;

4) організувати підготовку і проведення Всеукраїнського фестивалю польської культури у місті Кременець;

5) започаткувати з 2002 року традиційні літературні читання “Ю. Словацький і Україна ”;

6) організувати гастролі Тернопільського академічного обласного драматичного театру ім. Т. Шевченка у польське місто Ольштин;

7) сприяти організації в Тернопільському обласному художньому музеї виставки графіки польського художника Тирса Венгреновича.

Але, це ще далеко не повний перелік того, що із запланованого сприяє роботі польської національної меншини. Для проведення масових заходів місцеві органи влади зобов’язались безкоштовно надавати приміщення культурним товариствам, забезпечувати висвітлення їхньої діяльності в засобах масової інформації.

Можна зробити висновок, що протягом останніх років взаємовідносин між українцями та поляками, як в Україні так і в Польщі створюють грунт для сподівань на те, що ними зроблені висновки з уроків минулого. Польська громада на Тернопільщині має усі можливості для повноцінного культурно-освітнього розвитку місцевих національних товариств.

Якщо говорити за інші етнічні меншини, які проживають на території Тернопільської області, то вони є незначними. Серед них найчисельнішими є молдавани, вірмени, татари (понад 150 чол), румуни, чу­ваші, азербайджанці, узбеки, грузини, німці (70-100 чол) Дещо менше в об­ласті болгар, угорців, литовців, марійців, осетинів, латишів, греків, чехів, якутів, абхазців, гагаузів, туркменів, корейців, таджиків Люди цих та інших національностей проживають переважно м Тернополі [13].

Висновок

Виходячи із вище зробленого аналізу етнічної ситуації в Тернопільській області ми можемо зробити висновки про те, що на Тернопільщині за останні роки чітко намітилась системність у роботі з етнічними меншинами, особливо з польською громадою, тому така ситуація сприяє кращій їх інтеграції в українське суспільство. Якщо говорити за існування певної напруги пов’язаної з етнічними меншинами, то варто зазначити, що на сучасному етапі вона практично відсутня, що говорить нам про високий рівень етнічної однорідності населення Тернопільської області.

Якщо говорити про етно - демографічну ситуацію в Тернопільській області, то на основі даного аналізу, можна зробити висновок, що вона є стабільною. Отримані в ході аналізу демографічні показники свідчать нам про негативні тенденції в регіоні пов’язані із високим рівнем смертності населення та інтенсивністю імміграційного процесу. Така ситуація, негативно впливає на розвиток регіону як в економічному плані, так і культурному, адже населення щоразу скорочується та покидає регіон, тим самим забуваючи про історію, традиції, культуру.

Натомість, в нашій області простежуються позитивні тенденції в взаємодії етнічних меншин з українцями. Це проявляється в допомозі влади етнічним меншинам в їх покращенні умов життя, сприянні їх культурній діяльності. Тому така ситуація, дозволяє нам зробити висновок, що на території Тернопільської області відсутня міжетнічна напруженість, що дуже часто трапляється в поліетнічних країнах. Прикладом цьому може бути той факт, що протягом доволі довгого періоду не виникали в регіоні жодні міжетнічні конфлікти, а навпаки лише посилювалась взаємодія, зокрема, між польською меншиною та українським населенням. Заохочування польської громади відвідувати їх храми та культурні общини повністю згладжує етнічні нерівності між меншинами.

Також слід підкреслити, що саме польська меншина є найбільш активною в діяльності на території Тернопільської області, це проявляється як у їхніх культурних акціях, програмах, релігійних об’єднаннях. Їх діяльність в деякій мірі відповідає тій політиці, яку проводе по відношенню до України їх батьківщина, а наш партнер у багатьох галузях – Польща.

Домашнє завдання: опрацювати матеріал про етнічний склад начелення свого регіону